Всесвітній день людей із синдромом Дауна

Всесвітній день людей із синдромом Дауна (World Down Syndrome Day) проводиться щороку на 21 день третього місяця року. Дата символізує трисомію 21 хромосоми  — генетичну патологію, яка викликає синдром Дауна.

Тема Дня у 2021 році «Ми вирішуємо» звертає увагу на те, що всі люди з синдромом Дауна повинні брати повну участь у прийнятті рішень з питань, що стосуються або впливають на їхнє життя. Цього дня по всьому світу організовуються заходи та події, спрямовані на підвищення обізнаності громадськості, адвокації захисту прав, включення в суспільство та благополуччя людей із синдромом Дауна.

За статистикою ВООЗ, у світі з синдромом Дауна народжується кожне 700-е немовля (140 дітей на 100 тис. живонароджених), проте це співвідношення є різним для різних країн. Згідно зі звітом Центру медичної статистики МОЗ України, за останні 10 років в Україні щорічно реєструються від 445 у 2012 році до 217 у 2019 році новонароджених дітей із встановленим синдромом Дауна.

Дослідження вчених Університету міста Майсор (Індія) дозволило виявити чотири чинники, що впливають на ймовірність синдрому Дауна у дитини. Це вік матері, вік батька, близько-споріднені шлюби, а також, як не дивно, вік бабусі по материнській лінії. Причому останній з чотирьох чинників виявився найзначущим. Чим старшою була бабуся, коли народжувала дочку, тим вища ймовірність народження онука або онуки з синдромом Дауна.

Для дітей із синдромом Дауна характерними є схожі риси зовнішності, а також відхилення з боку фізичного розвитку, патологія слуху, зору, м’язової системи, вроджені вади серця, порушення інтелекту різного ступеню. У них часто виникають захворювання щитовидної залози, системи травлення тощо.

Комплексна медико-психологічна допомога дітям із синдромом Дауна на ранніх етапах життя має вирішальне значення для подальшого розвитку та адаптації дитини з цією патологією. Діти з синдромом Дауна здатні до навчання за спеціальними методиками в інклюзивних класах або закладах, можуть освоїти професію і опікуватися собою без зайвої допомоги.

Знайти роботу таким людям важко, проте з кожним роком кількість соціалізованих і працевлаштованих осіб з синдромом Дауна зростає, в тому числі завдяки самоорганізації батьків, роботі центрів соціалізації і зрілості суспільства.