Хворі на туберкульоз потребують значної соціальної підтримки, а не дискримінації

2 липня в конференц-залі готелю «Мускат» медична спільнота, громадськість та представники  регіональних ЗМІ обговорювали основні проблеми протитуберкульозної служби області та хворих на туберкульоз, зокрема: скорочення фінансування протитуберкульозних заходів Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, важливість припинення стигми і дискримінації хворих на туберкульоз. Захід був організований в рамках реалізації проекту «Зменшення тягаря туберкульозу, ВІЛ-інфекції та СНІДу в області», який спільно з ТБ-спільнотою впроваджує БО «Світло надії» (м.Полтава), в нашій області – ХМГО «Асоціація 21 століття».

«Протягом останніх 10-15 років левову частину витрат на лікування і соціальний супровід пацієнтів, хворих на туберкульоз, ніс на собі Глобальний фонд. Його витрати сягали 65-70 млн. долл. за рік. Проте з II півріччя 2019 року фінансова допомога фонду буде поступово скорочуватись. Надалі фінансування здійснюватиметься по договорам щодо соціального супроводу за рахунок ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», але це стосуватиметься лише обласних протитуберкульозних закладів. Амбулаторно-поліклінічне лікування і соціальний супровід повинні взяти на себе виконавчі комітети, міські та сільські ради, де є об’єднані територіальні громади. На території одного ОТГ таких пацієнтів небагато – до 5 осіб, тому співфінансування можливе», – зазначив головний лікар Херсонського обласного центру громадського здоров’я Юрій Ромаскевич.

Хворі на туберкульоз люди часто зустрічаються із стигмою і дискримінацією з боку суспільства. За словами головного експерта Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Галини Коваль, до ВІЛ-інфікованих наразі відношення суспільства більш толерантніше, ніж до хворого на туберкульоз. Причинами цього є відсутність профілактичних програм по зниженню стигми і дискримінації щодо туберкульозу та недостовірна інформація у ЗМІ щодо способів зараження паличкою Коха, причин захворювання тощо.

«Коли людина дізнається про своє захворювання на туберкульоз, найперше виникають думки про те, що життя закінчилося, туберкульоз невиліковний і т. д. Хворі звільняються з роботи, приховують свій діагноз. При туберкульозі дуже важливе значення має імунітет людини. Буває в сім’ї один хворіє, а члени його родини – цілком здорові. Якщо б туберкульоз був настільки заразним, то в наших протитуберкульозних закладах усі медичні працівники хворіли б на туберкульоз і всі лікарі, до яких зверталися хворі. Але ж такого не відбувається!», – спростовувала міфи  Галина Коваль.

Неможливо захворіти туберкульозом через сторінки книжки, комахи не переносять паличку Коха, у громадських місцях не можна захворіти на туберкульоз. Насправді мікобактерії туберкульозу, потрапивши в організм людини, можуть перебувати там багато десятків років і не викликати хворобу, якщо імунітет в порядку. Тому варто дбати про стан свого власного імунітету, свого організму і не сторонитися людей, що побороли цю хворобу.