3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю

Щорічне відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю було проголошено в 1992 році резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Він покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.  

Цього року темою Дня є «Лідерство та участь людей з інвалідністю в інклюзивному, доступному та стійкому світі після COVID-19».

Інвалідність є глобальною проблемою громадського здоров’я – від неї страждає кожна сьома людина у всьому світі. За даними ВООЗ, близько 15% населення світу (1 мільярд) живуть з певною формою інвалідності. Це близько 93 мільйонів дітей і 720 мільйонів дорослих. Інвалідність більше поширена у бідних країнах.

За даними Державної служби статистики України станом на 01 січня 2020 року, в Україні 2,7 млн осіб мають інвалідність, у тому числі 222,3 тис. осіб з I групою інвалідності, 900,8 тис. осіб з II групою інвалідності, 1416,0 тис. осіб з III групою інвалідності та 163,9 тис. дітей з інвалідністю. Показники інвалідності зростають щороку у зв’язку з старінням населення та ростом кількості хронічних порушень здоров’я.

Хоча інвалідність співвідноситься з неблагополуччям, не всі люди з обмеженими можливостями є однаково неблагополучними. Багато що залежить від контексту, в якому вони живуть, і від того, чи мають вони рівний доступ до охорони здоров’я, освіти та роботи, зокрема.

Люди з інвалідністю є одними з найбільш постраждалих груп населення від пандемії COVID-19. Вона призвела до подальшого неблагополуччя та підвищеної вразливості для багатьох людей з інвалідністю через бар’єри у сфері охорони здоров’я та соціальної сфери, включаючи дискримінаційне ставлення та недоступну інфраструктуру.

Інвалідність також є проблемою прав людини – люди з обмеженими можливостями є одними з найбільш дискримінованих людей у ​​світі, вони часто зазнають насильства, упереджень та відмови в автономії, а також зустрічаються з перешкодами для догляду.

Інтеграція людей з інвалідністю у сектор охорони здоров’я – це не тільки правильна, але й розумна річ, оскільки вона безпосередньо сприяє досягненню ширших глобальних та національних пріоритетів охорони здоров’я. Люди з інвалідністю мають бути центральними у прийнятті рішень у секторі охорони здоров’я, щоб забезпечити комплексне та своєчасне усунення бар’єрів.

На забезпечення безбар’єрності суспільства спрямований проєкт дружини Президента України О. Зеленської «Без бар’єрів». В рамках проєкту створено «Довідник безбар’єрності» – гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови: https://bf.in.ua

Кожен з нас або наших близьких може стати людиною з інвалідністю у старшому віці і зустрітися з усіма перешкодами та бар’єрами. Чим швидше буде побудовано стійке, інклюзивне та справедливе майбутнє, тим менше людей з інвалідністю страждатимуть через обмеження.