Вчасна діагностика та профілактика зменшують ризик розвитку цукрового діабету II типу

14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з діабетом. Дата обрана не випадково, це день народження канадського фізіолога Фредеріка Бантінга, який разом із Чарльзом Бестом у 1922 році відкрив інсулін, за що отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини. Це відкриття врятувало і продовжує рятувати життя мільйонам людей.

Тема Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом у 2021-2023 роках – «Доступ до лікування діабету – якщо не зараз, то коли?»

За даними Міжнародної федерації діабету в 2019 році 463 млн. дорослих (1 з 11) хворіли на діабет, він став причиною 4,2 млн. смертей у світі. Переважна більшість хворих мають цукровий діабет II типу.

Цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) зустрічається в 6,5% усіх випадків діабету. У таких хворих підшлункова залоза виробляє мало інсуліну або взагалі його не виробляє. Попередити його неможливо, але щоденний прийом інсуліну та моніторинг рівня глюкози в крові допоможуть уникнути ускладнень хвороби, покращити якість і тривалість життя.

Цукровий діабет II типу розповсюджений найбільше – 80% усіх випадків діабету. Він виникає, коли організм стає стійким до інсуліну і розвивається інсулінорезистентність. Хвороба не виникає за один день, спочатку в людини тривалий час зберігається підвищений рівень глюкози в крові — переддіабет. Цей стан зазвичай безсимптомний, але його можна виявити вчасно, зробивши аналіз крові на рівень глюкози, і запобігти розвитку хвороби.

Факторами ризику виникнення цукрового діабету є: спадковість, надлишкова маса тіла, переїдання, зловживання солодким, шкідливі залежності (куріння, вживання алкоголю), атеросклероз, подагра, захворювання підшлункової залози, інших ендокринних органів, печінки та ін.

Які бувають симптоми діабету?

  • Підвищена спрага, сухість у роті; 
  • Слабкість, постійне почуття втоми;
  • Затуманений зір;
  • Оніміння кінцівок, поколювання в руках та ногах;
  • Повільно заживають порізи та виразки;
  • Різка втрата ваги;
  • Часте сечовипускання.

Якщо ви тривалий час спостерігаєте такі зміни в організмі, звертайтеся до сімейного лікаря для подальшої діагностики!

Цукровий діабет II типу може спричинити втрату зору, ниркову недостатність, ампутацію кінцівок, інфаркт та інсульт. Для попередження таких страшних наслідків хворі повинні дотримуватися порад лікаря щодо здорового способу життя і приймати рекомендовані медикаментозні засоби.

Поради з профілактики діабету від ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України): 

  1. Збільшіть фізичну активність
    Регулярні фізичні навантаження допоможуть вам позбавитися зайвої ваги, знизити рівень цукру в крові, підвищити чутливість до інсуліну. 
    Це можуть бути вправи на свіжому повітрі, фітнес-програма тощо.
  2. Дотримуйтеся здорового харчування
    Дієти, що ґрунтуються на відмові від конкретних продуктів, допомагають схуднути, проте вони можуть позбавити вас від необхідних нутрієнтів. При виборі типу харчування для профілактики або при діабеті потрібно проконсультуватися зі спеціалістом та враховувати ваші індивідуальні особливості, щоб не зашкодити організму. 
  3. Споживайте більше клітковини та цільнозернових продуктів
    Клітковина допомагає: зменшити ризик діабету, покращити контроль рівня цукру в крові, знизити ризик серцевих захворювань. У цьому також допомагають цільнозернові. Їжте більше овочів, фруктів, горіхів, крупи.
  4. Стежте за вагою
    Якщо у вас ожиріння чи надмірна вага, ризик захворіти на діабет зростає. Доведено, що втрата надмірної ваги сприяє поліпшенню здоров’я. Завдяки заняттям спортом та втраті зайвої ваги, ризик діабету зменшується на понад 50%.
    5. Утримуйтеся від куріння та зловживання алкоголем
    Куріння може призвести до підвищення цукру та резистентності до інсуліну. Чим більше ви курите, тим більший ризик діабету. Надмірна кількість алкоголю також впливає на ризик розвитку хвороби.
  5. Вчасно звертайтеся до лікаря
    У разі погіршення стану або довготривалих симптомах, звертайтеся до сімейного лікаря. 

12 листопада — Всесвітній день боротьби з пневмонією

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітей віком до п’яти років. У 2019 році у світі від пневмонії загинуло 2,5 млн людей, в тому числі 672 тис. дітей, і це без врахування смертей від пневмонії, що спричинена COVID-19.

Пневмонія, або запалення легень, – це форма гострої респіраторної інфекції, що вражає передусім альвеоли (мікропухирці, основний функціональний елемент легень). У здорової людини альвеоли наповнені повітрям, а у хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, що ускладнюють газообмін і зумовлюють біль під час дихання.

Пневмонію можуть викликати віруси, бактерії, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. В залежності від збудника розрізняють вірусну і бактеріальну пневмонії.

Найчастіші симптоми пневмонії:

  • підвищення температури тіла (38–39°C, рідше – 37,2–37,4°C), лихоманка;
  • кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) або навіть гнійного мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;
  • утруднене, прискорене дихання, задишка після фізичного навантаження, відчуття нестачі повітря;
  • втома, сонливість, пітливість, зниження апетиту;
  • свистячі хрипи під час дихання;
  • втягнення грудної клітини: під час вдиху нижня частина западає (у здорової людини грудна клітина розширюється).


При появі будь-яких симптомів чи підозри, що у вас пневмонія, якомога швидше зверніться до лікаря! Самолікування — небезпечне!

Захворіти на пневмонію може кожен із нас, але значно більший ризик розвиту хвороби мають особи із слабким імунітетом, діти до 5 років, літні люди та люди з хронічними захворюваннями (хронічні респіраторні та серцево-судинні захворювання, цукровий діабет тощо). До групи високого ризику серед дітей відносяться діти грудного віку, які не отримують молока матері, діти, що хворіли на кір або інфіковані ВІЛ.

Також ризик розвитку хвороби значно підвищують екологічні фактори: бруднення повітря в житловому приміщенні через використання твердого палива для обігріву приміщення та приготування їжі, тютюнокуріння, робота у громадських місцях та контакт з великою кількістю людей.

Профiлактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає:

  • щеплення (планова вакцинація проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку);
  • зміцнення імунітету;
  • достатнє та збалансоване харчування;
  • здоровий спосіб життя;
  • регулярну фізичну активність на свіжому повітрі;
  • дотримання правил особистої гігієни;
  • адекватне лікування інших проблем зі здоров’ям.