Основні факти про аутизм

2 квітня — Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму. Дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2007 року. Аутизм вперше описав австрійський і американський психіатр Лео Каннер в 1943 році.

Про аутизм або розлади аутистичного спектру суспільство знає недостатньо, саме тому існує безліч міфів щодо дітей з такими особливостями розвитку. Так, аутизм — це особливість розвитку, а не хвороба. Вважається, що він виникає через генетичні порушення або вплив факторів оточуючого середовища ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

Не існує зв’язку між розвитком розладів аутистичного спектру та вакцинацією, адже з аутизмом народжуються. Є багато досліджень, які це довели.

За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. В Україні таких дітей понад 7000. Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Розлади аутистичного спектру неможливо вилікувати, але за умови раннього початку психолого-педагогічної корекції можна адаптувати людину до соціального життя. Діагностувати аутизм можна вже в 1,5-2 роки.

Поведінка, що має насторожити батьків:

  • дитина не дивиться в очі;
  • говорить про себе в третій (він) або в другій (ти) особі;
  • весь час повторює слова, фрази або не говорить взагалі;
  • не цікавиться іграшками;
  • не цікавиться ровесниками, не грає з іншими дітьми;
  • дитина відсторонена, ігнорує маму, не реагує на прохання, не відгукується на своє ім’я;
  • трясе головою, руками, розгойдується;
  • ходить на носочках;
  • гризе пальці, руки;
  • б’є себе по обличчю;
  • у дитини істерики, напади агресії;
  • боїться незнайомих / чужих;
  • лякається звуків, здригається.

Якщо якісь з цих рис притаманні вашій дитині, це зовсім не означає, що в неї аутизм, адже діагноз встановлює лише лікар.

Існує спеціальне скринінгове опитування з 20 питань, яке допоможе виявити ризик наявності розладів аутистичного спектру. Опитування можна пройти за посиланням: http://mivmeste.in.ua/autizm/diagnostika-autizma/test/

Не варто вірити фейкам про вакцинацію від COVID-19!

Фейк: Європа відмовляється від вакцини AstraZeneсa/Covishield.

Факт: Це неправда. 11 березня Італія вирішила призупинити використання певної серії доз вакцини AstraZeneca/Covishield як запобіжний захід після повідомлень «про деякі серйозні негативні наслідки», зокрема утворення тромбів у непідтвердженої кількості людей. Однак італійський державний регулятор медицини наголосив, що в даний час не встановлено зв’язку між передбачуваними побічними ефектами та введенням доз.

Згодом низка інших країн, зокрема Данія, Естонія, Литва, Латвія, за зразком Італії призупинила використання цієї ж партії вакцини AstraZeneca/Covishield. Данське агентство з лікарських засобів розпочало розслідування щодо вакцини. Дослідження проводиться відповідними установами в інших країнах ЄС, а також Європейським агентством з лікарських засобів (EMA). ЕМА стверджує, що зараз немає жодних ознак того, що вакцинація спричинила стани, які не вказані як побічні ефекти з цією вакциною, а переваги вакцини продовжують перевищувати ризики.

Фейк: В інтернеті з’явився “калькулятор” черги на вакцинацію проти COVID-19, який став популярним серед населення. Він прораховує наявні темпи вакцинації та “прогнозує” щеплення людей не з груп ризику не раніше 2040 року

Факт: Некоректно використовувати дані кількості щеплених на старті вакцинації. Адже кампанія з імунізації проти COVID-19 в Україні розгортається поетапно, відповідно до наявної кількості вакцин в країні.

Наразі в пунктах щеплень та мобільними бригадами вакцинують медичний персонал, соцпрацівників і військових. З надходженням нових партій вакцин збільшуватиметься кількість пунктів щеплень та мобільних бригад, відповідно зростатимуть темпи імунізації, а також розпочнеться вакцинація інших категорій населення.

Фейк: Вакцина AstraZenсa/Covishield спричиняє анафілактичний шок.

Факт: Висновок Комітету з оцінки ризиків фармакологічного нагляду Європейського агентства з лікарських засобів (ЕМА) заявляє, що аналіз даних не виявив зв’язку між вакциною та алергічною реакцією у більшості випадків.

Проте водночас ЕМА зазначає, що анафілаксія — відомий побічний ефект, який зрідка може проявитися після щеплення, і він враховується після розгортання вакцинації AstraZenсa/Covishield як можливий.

Фейк: Україна не встигне використати 500 тисяч доз вакцини Covishield, термін придатності яких спливає 23 червня.

Факт: Україна на середину березня, за понад два тижні від початку вакцинації, виходить на рівень у 9 тисяч вакцинованих за добу. Навіть не збільшуючи темпи вакцинування, за 100 днів, що залишаються, її встигнуть використати для щеплення українців.

Фейк: Вакцина AstraZeneca створена з використанням клітин абортованих плодів

Факт: Для розробки вакцини AstraZeneca і справді використовували клітинну лінію HEK 293, яка походить від плоду, абортованого в Нідерландах у 1973 році. Відтоді ці ембріональні клітини продовжують розмножувати та використовувати у різних дослідженнях.

Проте, ту вагітність перервали не з науковою метою. Сама вакцина не містить таких клітин. Тим більше ніхто спеціально не робить абортів, щоб отримати клітини ембріонів для створення вакцини.

Як проходить реєстрація несприятливих подій після імунізації

Моніторинг та реагування на несприятливу подію після імунізації (НППІ) регулюється 898 Наказом МОЗ “Про затвердження Порядку здійснення фармаконагляду” та Дорожньою картою з вакцинації проти COVID-19.

Медичні працівники, до яких звернулись пацієнти з порушенням стану здоров’я у післявакцинальному періоді (30 днів з моменту проведення щеплення відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я), повинні надати повідомлення до Державного експертного центру МОЗ України через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду (АІСФ)

Повідомлення має бути надане до 24 годин з моменту виявлення НППІ.

Про всі летальні випадки, які зареєстровані у післявакцинальний період, також повідомляють. Ці випадки ретельно розслідуються, незалежно від причини смерті. Наприклад, якщо відбулось ДТП і людина внаслідок нього загинула, повідомлення про НППІ все одно подається. 

Розслідування випадків серйозних НППІ проводиться регіональною групою оперативного реагування, яка створена у кожному  структурному підрозділі з питань охорони здоров’я в регіонах України.

В комісію входять епідеміологи, інфекціоністи, неврологи, алергологи, імунологи, анестезіологи, педіатри/терапевти, судмедексперти. Голова комісії повинен мати спеціальність “терапія” або “педіатрія”.

Під час розслідування експерти збирають та аналізують велику кількість інформації про випадок. Зокрема, інформацію про стан здоров’я та кількість людей, яких вакцинували з цього ж флакону, кількість щеплених за весь період, за день, кількість щеплених в тому ж закладі. Детально вивчають медичну карту пацієнта. Аналізують фонові рівні захворюваності (фонові рівні соматичних та інфекційних захворювань для різних вікових груп населення адміністративно-територіальної одиниці, що дає змогу порівняти частоту розвитку несприятливих подій серед щеплених та нещеплених осіб однієї вікової групи, які мешкають в одній адміністративно-територіальній одиниці).

За результатами розслідування регіональна група оперативного реагування встановлює, чи є причинно-наслідковий зв’язок летального випадку із щепленням. Якщо зв’язок підтверджується – визначають категорію випадку НППІ.