Закликаємо депутатів Верховної Ради України та Голову Парламенту Дмитра Разумкова не піддаватися впливу тютюнової індустрії, а стати на захист здоров’я дітей та молоді ухваливши комплексний антитютюновий законопроєкт №4358 за основу у першому читанні.

20 січня 2021 року Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування змінив свій висновок про рекомендацію ухвалення комплексного антитютюнового законопроєкту 4358 та рекомендував Верховній Раді України направити законопроєкт на доопрацювання для підготовки на повторне перше читання. На думку Комітету необхідність доопрацювання законопроєкту №4358, викликана ухваленням Закону № 1019-IX, ініційованого Кабміном, який заборонив продаж неповнолітнім електронних сигарет, рідин до них та пристроїв для куріння тютюнових виробів, натомість продаж неповнолітнім тютюнових виробів для нагрівання дозволено до середини 2022 р.

Таке рішення Комітету відтерміновує ухвалення комплексного антитютюнового законопроєкту на невизначений термін. За майже півтора роки роботи профільного Комітету – це вже друге доопрацювання антитютюнового законопроєкту.

Ключові норми комплексного антитютюнового законопроєкту №4358:

https://center-life.org/wp-content/uploads/2021/01/4358-bullet-points-Life-1.pdf

Фахівці громадської організації “Життя” та юристи Центру демократії та верховенства права, проаналізували ухвалений Закон № 1019-IX та комплексний антитютюновий законопроєкт №4358. Ми стверджуємо про відсутність суперечностей у комплексному антитютюновому законопроєкті №4358 з ухваленим Парламентом Законом. Ми переконані, що комплексний антитютюновий законопроєкт  №4358, який відповідає Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби з тютюном та імплементує положення Директиви 2014/40/ЄС щодо захисту молоді від залучення до куріння, необхідно: за результатами розгляду Верховною Радою України прийняти у першому читанні за основу з дорученням головному комітету – Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування підготувати його до другого читання.

Наголошуємо, в Україні щодня від хвороб викликаних курінням помирає 85 тисяч людей. Щодня близько 200 дітей в Україні починають вживати тютюнові вироби внаслідок прогалин в антитютюновому законодавстві (реклами в соцмережах і викладки сигарет і електронних пристроїв для куріння в точках продажів; доступності тютюнових виробів зі смаковими добавками; куріння айкосів і гло в громадських місцях, застарілих медичних попереджень на упаковках). Тютюнова індустрія з метою забезпечення власних доходів залучає дітей та молодь на місце курців, які померли або припинили куріння. Згідно з дослідженнями в Україні 15% дітей у віці 13-15 років вживають тютюнові вироби, а 20% електронні сигарети. У 2019 та 2020 роках вперше за 10 років відновилася тенденція збільшення поширеності куріння серед молоді 18-29 років.

Фахівці обласного центру громадського здоров’я взяли участь в онлайн тренінгу з оцінки впливу змін клімату на здоров’я населення

27-29 січня UNDP та ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» проводять триденний онлайн тренінг з оцінки впливу змін клімату на здоров’я населення. Для участі в навчанні обрано представників регіональних центрів громадського здоров’я і Державної служби продовольства безпеки та захисту споживачів 7 областей: Херсонської, Львівської, Житомирської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Черкаської.

Херсонщину на тренінгу представляли в.о. генерального директора ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України» Юрій Ромаскевич, в.о. директора КНП «Херсонський обласний центр громадського здоров’я» Дар’я Сєдлєр, завідувач відділу інформаційно-комунікаційної роботи Валерія Романова та завідувач відділення психічного здоровʼя Олена Кутіщева.

«Насправді зміна клімату призводить не лише до підвищення інфекційних захворювань, а й до зміни структури інфекційних захворювань. На жаль, зараз ми починаємо бачити інфекції, які не були притаманні нашому регіону», – зазначив Юрій Ромаскевич.

Тематика тренінгу включає:

– вплив зміни клімату на атмосферу та здоров’я населення, розробка політик;

– епідеміологічний нагляд за надзвичайними ситуаціями та їх вплив на здоров’я населення (травми, інфекційні хвороби, психічне здоров’я тощо);

– оцінка готовності інфраструктури охорони здоров’я до кліматичних змін (готовність до надзвичайних ситуацій, хвилі спеки тощо);

– вплив високих та низьких температур на здоров’я населення та адаптаційні заходи;

– кліматичні фактори в галузі харчування, пов’язані із здоров’ям населення;

– моніторингові дослідження впливу зміни клімату на навколишнє середовище: вода, повітря;

– моніторинг інфекційних захворювань в умовах зміни клімату.