Безпечного куріння не існує

19 листопада відзначається Міжнародний день відмови від куріння, встановлений Американським онкологічним товариством в 1977 році.

В умовах пандемії COVID-19 відмова від тютюну набуває особливого значення, адже курці мають більше шансів заразитися коронавірусом, бо частіше торкаються обличчя і беруть до рота сигарети. Крім того, куріння ослаблює легені та зменшує здатність організму протистояти вірусу, може збільшувати ризики ускладнень при захворюванні на COVID-19 та знижувати ефективність лікування, зокрема, інтенсивної терапії.

Згідно даних останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології, поширеність куріння електронних сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (далі – ТВЕН) у 2020 році значно зросла у порівнянні з минулим роком. Це відбулося через відсутність законодавчого регулювання реклами і продажу ТВЕН та пристроїв для їх куріння. Має вплив і агресивний маркетинг тютюнової індустрії, яка стверджує, що електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну безпечніші для здоров’я.

Чи правда це? Наукові дані не дозволяють стверджувати, що вживання будь-якого виду тютюнових виробів може бути безпечнішим для здоров’я, у порівнянні з іншими. Згідно зі звітом ВООЗ 2020 р., у рідинах електронних сигарет є токсичні речовини — метали (хром, нікель, свинець), карбоніли (формальдегід, ацетальдегід, акролеїн, гліоксаль), шкідливі ароматизатори (діацетил, циннамальдегід, бензальдегід). А в аерозолі тютюнових виробів для нагрівання (Iqos і Glo) містяться понад 50 канцерогенних речовин.

Через недосконале законодавство рекламне просування на ринку та продаж електронних засобів для куріння жодним чином не обмежуються. Тютюнова індустрія б’є точно в ціль по підлітках та молоді, яких залучити до куріння найпростіше: через соціальні мережі, популярних блогерів та яскраві вивіски на вітринах магазинів. Придбати електронні засоби для куріння в Інтернеті можуть навіть неповнолітні, обираючи з-поміж понад 1800 смаків — з ягодами, фруктами та навіть фісташковим морозивом, солодкою ватою або чизкейком Як результат – кожен 5-тий підліток в Україні є споживачем електронних сигарет.

У Міжнародний день відмови від куріння громадська організація «Життя» у співпраці з Центром громадського здоров’я МОЗ України оголосили про старт національної інформаційної кампанії «Безпечного куріння не існує». Закликаємо долучитися до кампанії, відмовитися від будь-якого куріння вже сьогодні заради здорового майбутнього прийдешніх поколінь.

Найкращий вихід – не починати курити, адже безпечного куріння не існує!

Як виконується антитютюнове законодавство на Херсонщині?

Протягом липня 2020 року у м. Херсон було проведено моніторинг з метою оцінити рівень виконання чинних законів, які забороняють курити у громадських місцях, рекламувати та стимулювати продаж тютюнових виробів, а також продавати тютюн з рук.

«Це лише частина чинних антитютюнових норм, однак їх дотримання можна контролювати на регіональному рівні. Саме тому ми були зацікавлені у проведенні такого дослідження. Воно дозволило побачити, де саме є «слабкі місця» у виконанні чинних антитютюнових законів. Тепер потрібно приймати рішення щодо того, як усунути виявлені проблеми», – зазначив Юрій Ромаскевич, директор Херсонського обласного центру громадського здоров’я.

Моніторинг показав, що загалом, рівень дотримання заборони на куріння у громадських місцях варіює, залежно від місця. Наприклад, у кафе, барах та ресторанах частка порушень складає 18%. Основні види порушень – куріння кальянів, а от сигарети в приміщеннях не курять. Факти куріння було зафіксовано на території 90% закладів охорони здоров’я, на 40% зупинок громадського транспорту та дитячих майданчиках. Разом з тим, майже в усіх цих місцях було зауважено наявність недопалків під ногами, що свідчить про те, що рівень порушень закону ще вищий. Варто окремо зазначити, що в менше половини закладів громадського харчування (44%), а також на жодній зупинці та жодному дитячому майданчику немає знаку про заборону куріння, хоча наявність таких знаків – пряма вимога закону.

Продаж тютюнових виробів з рук також є проблемою міста. Вуличні торговці продають сигарети поштучно, а також сигарети без акцизних марок (іноземного та українського виробництва).

Усі з досліджених точок продажу (супермаркети, магазини, кіоски) продавали сигарети. В усіх з них сигаретні пачки були розміщені на видноті та оформлені спеціальним чином – розміщені на яскравому фоні, підсвічені, збільшені у розмірах, розміщені на рівні дитячих очей. Відповідно до чинного законодавства, таке розміщення сигаретних пачок не є порушенням, хоча 72% дорослих українців сприймають це саме як рекламу[1]. У 40% місць продажу було помічено стимулювання продажу тютюнових виробів (знижки, акції, продаж сигарет з кількістю понад 20 шт. у пачці, наявність промоутерів тощо). У 60% місць продавали тютюнові вироби для нагрівання (iQOS, glo), а у 40% – нікотиновмісні вироби (VELO); майже усі ці точки продажу мали рекламу цих продуктів. У менш, ніж половині місць було розміщено знаки про заборону продажу тютюнових виробів неповнолітнім.

«Результати дослідження доводять, що в Україні існують проблеми із контролем за виконанням чинного законодавства, – говорить Катерина Римаренко, керівник відділу з профілактики споживання тютюну та алкоголю Центру громадського здоров’я МОЗ України. – На жаль, брак належного контролю зі сторони контролюючих органів призводить до того, що люди досі продовжують зазнавати впливу шкідливого тютюнового диму у громадських місцях. Окрім того, прогалини у чинному законодавстві не дозволяють заборонити у точках продажу викладку тютюнових виробів, хоча вона сприймається як реклама та використовується тютюновими корпораціями для просування своєї продукції, у тому числі, і серед дітей. Окремою проблемою є електронні сигарети та системи для нагрівання тютюну, адже вони законодавчо не врегульовані, а тому індустрія їх агресивно просуває».

Результати дослідження доводять, що в Україні потрібно посилити контроль за виконанням чинних законів, а також запроваджувати нові законодавчі норми, зокрема ті, що стосуються регулювання нових виробів – електронних сигарет, систем для нагрівання тютюну, нікотиновмісних продуктів. Окрім того, варто підвищувати обізнаність населення щодо шкоди від вживання тютюнових виробів та вдихання вторинного тютюнового диму, у тому числі і нових виробів для куріння.

Довідково.

Моніторинг проведено у м. Херсон у липні 2020 року силами Херсонської міської громадської організації «Асоціація 21 століття» за підтримки Херсонського обласного центру громадського здоров’я та на замовлення ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» в межах проекту «Посилення реалізації Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну в Україні» на кошти Міжнародного Фонду із боротьби з туберкульозом та захворюваннями легень (the UNION).

Нагадуємо, що відповідно до чинного законодавства (ЗУ №2899-IV від 22.09.2005р. «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення»), в Україні заборонено:

  • курити тютюнові вироби, електронні сигарети та кальяни у низці громадських місць, зокрема у закладах громадського харчування, на зупинках громадського транспорту, дитячих майданчиках, у підземних переходах та в приміщенні і на території закладів охорони здоров’я (саме ці об’єкти, що були перевірені в ході моніторингу) та в ін. місцях;
  • продавати тютюнові вироби з рук, без ліцензії та акцизних марок;
  • рекламувати та стимулювати продаж тютюнових виробів.

[1] Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS), 2017 р.