Онлайн прес-конференція до Всеукраїнського дня боротьби з раком молочної залози

Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози відзначається щороку 20 жовтня. З цієї нагоди КНП «Херсонський обласний центр громадського здоров’я» у форматі онлайн провів прес-конференцію.

Частіше рак молочної залози розвивається у жінок старших 55 років, проте фіксуються випадки і у молодших жінок. Ризик захворіти має 1 жінка з 10. Кожні 35 хвилин в Україні виявляють одну жінку, хвору на рак молочної залози, кожну годину – 1 жінка помирає від цього виду раку.

«Щороку в Херсонській області встановлюється діагноз рак молочної залози 450 жінкам і 4-5 чоловікам. За 9 місяців поточного року вже виявлено 248 пацієнтів з раком молочної залози, з них 109 – у м. Херсон. Якщо раніше занедбані стадії були у кожної п’ятої жінки, то зараз – у кожної третьої», – зазначила Ірина Сокур, директор КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер».

Серед факторів ризику були названі спадковість, порушення метаболічні та гормональні, куріння, цукровий діабет, травми молочної залози. Щоб попередити захворювання рекомендовано вести здоровий спосіб життя, займатися фізичною активністю, не вживати багато тваринних жирів, не відмовлятися від грудного вигодовування і головне – своєчасно проходити профілактичні огляди.

На важливості регулярного самообстеження наголосив Олександр Гловацький, головний експерт з онкології Департаменту здоров’я. За його словами, 3 кроки – самоогляд щомісяця на 7-10 день циклу, звернення до лікаря та мамографія 1 раз на рік можуть врятувати багато життів.

Рак молочної залози успішно лікується в області. УЗД апарати для дослідження жінок до 35 років є у кожній лікарні. Мамографи встановлені в Херсоні, Генічеську, Каховці, Голій Пристані, Олешках, планується встановити і у Бериславі. Щоб залучити більше жінок, в обласному онкологічному диспансері вирішили працювати по суботам. Для безкоштовного обстеження потрібне електронне направлення сімейного лікаря. За телефоном (0552) 35-74-55 можна записатися на мамографію у вихідний день.

«На сьогоднішній день ми маємо той рівень діагностики та лікування, який достатній для збереження життя і здоров’я. Рак – це не вирок. Чим раніше жінка звернеться до лікаря, тим легше пройде лікування і тим швидше вона повернеться до звичного життя», – запевнив директор КНП «Херсонський обласний центр громадського здоров’я» Юрій Ромаскевич.

Лікарі вчилися фіксувати несприятливі події після імунізації

21 жовтня КНП «Херсонський обласний центр громадського здоров’я» провів третій онлайн-тренінг з питань імунопрофілактики для первинної ланки: сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів та медичних працівників, що займаються вакцинацією. Цього разу обговорювалися несприятливі події після імунізації, способи і терміни подачі, вимоги до заповнень карт-повідомлень та протоколів розслідування причинно-наслідкового зв’язку між несприятливими подіями після імунізації і застосуванням вакцини.

На важливості щеплення від грипу в період пандемії COVID-19 наголосив директор КНП «Херсонський обласний центр громадського здоров’я Юрій Ромаскевич: «Ми маємо розуміти, що якщо буде сполучення грипу та COVID-19, то по розрахункам вчених це може привести до зростання смертності приблизно в 6 разів».

Детально розкрила особливості вакцинації від грипу для дорослих та дітей головний експерт за напрямом «Дитяча імунологія» Департаменту здоров’я облдержадміністрації Наталія Василенко. За її словами, вакцинація від грипу на 80% знижує вірогідність смертельних випадків від грипу, на 50% – частоту госпіталізації. Щеплення рекомендовані особам, що мають часті соціальні контакти (працівники торгівлі, медичні працівники, військові, працівники банки) та людям, що можуть мати важке протікання хвороби та ускладнення: особам з хронічними захворюваннями, вагітним, людям старшим 60 років, дітям до 5 років. Дітям щеплення проводять з 6 місяців двома введеннями вакцини з інтервалом місяць.

Моніторингом за безпекою імунізації в Україні, фармакомоніторингом займається ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Наказами МОЗ України визначено порядок, за яким проводиться розслідування, а також термін «побічна реакція» – будь-яка ненавмисна і шкідлива реакція на лікарський засіб, вакцину, туберкулін, якщо вона спричинена чи прискорена активним компонентом або пов’язана з порушеннями, що виникають у процесі виробництва вакцини. Побічні реакції поділяють на серйозні і несерйозні, передбачені та непередбачені.

«Наше завдання з’ясувати, чи може вакцина спровокувати виникнення даного симптому, зміну лабораторного показника або самого захворювання. Якщо отримані дані засвідчать, що ризики від використання вакцини є вищими, ніж вигода від її використання, то ми повинні припинити використовувати дану вакцину», – зазначила Юлія Марчук, завідуюча відділу імунопрофілактики обласного центру громадського здоров’я.

За словами головного експерта за напрямом «Педіатрія» Департаменту здоров’я Тетяни Карчевич, у минулому році в області зафіксовано 5 серйозних побічних реакцій, які вимагали госпіталізації. Вони були пов’язані із введенням вакцини АКДП з цільноклітинним кашлюковим компонентом. Основна причина – програмна помилка: неправильне місце введення вакцини, відсутність струшування багатодозового флакону та неглибоке введення.