Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом заснований у 1987 році Генеральною Асамблеєю ООН і відзначається щороку 26 червня.

Тема Всесвітнього дня у 2020 році «Кращі знання для кращого догляду» спрямована на покращення розуміння світової проблеми з наркотиками та на сприяння посиленню міжнародної співпраці для протидії їх впливу на здоров’я, управління та безпеку.

Залежність від психоактивних речовин не є браком волі, проявом поганого виховання або характеру – це хронічне захворювання центральної нервової системи. Вже після першого вживання у мозку можуть статися зміни, що сформують інтенсивний потяг до наркотиків. З часом потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною.

Психоактивні речовини діляться на опіоїди, стимулятори, галюциногени, канабіноїди, снодійно-седативні речовини, інгалянти.  Вживають їх у різний спосіб, зокрема через куріння, ковтання, нюхання, внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення.

За оціночними даними біоповедінкового дослідження, в Україні налічується 317 000 людей, які вживають наркотики ін’єкційно. З них 200 661 — споживачі опіоїдів, 38 674 — споживачі стимуляторів та 77 665 — споживачі одночасно кількох наркотичних речовин.

Вживання наркотиків у будь-якому віці може призвести до залежності, але чим раніше людина спробувала наркотики, тим більшою є ймовірність розвитку залежності. Найбільше це стосується підлітків, вони особливо схильні до вживання наркотиків.

Фактори ризику, що впливають на формування залежності:

– біологічні: має значення генотип, стать, етнічна приналежність, наявність супутніх психічних захворювань;

– соціальні: збільшують ймовірність початку вживання наркотиків фізичне, сексуальне і психологічне насильство, постійний стрес, погані стосунки в родині, негативний вплив друзів, економічні та соціальні труднощі;

– еволюційні: генетичні чинники і фактори навколишнього середовища взаємодіють з критичними етапами розвитку в житті людини та впливають на ризик появи наркозалежності.

Ознаки вживання наркотиків:

– надмірно звужені або розширені зіниці незалежно від освітлення;

– стан незрозумілої збудженості або млявості;

– мова швидка, невиразна, невпевнена хитка хода;

– майже повна відсутність, або, навпаки, надмірність міміки;

– різка зміна настрою, спалаху ворожості, дратівливості без будь-якої причини;

– провали в пам’яті, нездатність мислити логічно, пояснювати свої вчинки;

– безсоння і швидка стомлюваність, що змінюються незрозумілою енергійністю;

– землистий колір обличчя, кола або мішки під очима;

– сліди уколів, частий нежить, специфічний запах від одягу та волосся.

Зміни поведінки наркозалежних:

– байдужість, втрата інтересів до колишніх захоплень, до навчання, прогули занять в школі;

– відхід від колишніх друзів, поява нових (дивних з точки зору батьків);

– наростаюча прихованість, прагнення до усамітнення, поява брехливості;

– поява в розмові жаргонних слів і позитивних висловлювань щодо вживання наркотиків;

– постійний пошук грошей;

– зміна апетиту. Якщо ви помітили якісь із цих однак у своїх дітей-підлітків, зверніться до психолога або нарколога.

18 червня в Херсонському обласному центрі громадського здоров’я відбулася робоча нарада щодо створення в області групи з питань адвокації, комунікації та соціальної мобілізації (АКСМ) в галузі контролю за туберкульозом. Рішення про створення групи було прийнято під час обласної координаційної ради з ТБ/ВІЛ, яке відбулося 4 червня 2020 року.

В нараді взяли участь фахівці національної спільноти людей, що перехворіли на туберкульоз «TBPeopleUkraine», Партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна», Херсонського обласного центру громадського здоров’я, ГО «Асоціація 21 століття», обласного фтизіопульмонологічного центру та центру профілактики та боротьби зі СНІДом обласної інфекційної лікарні ім. Горбачевського.

«В Україні існує національне Партнерство «Зупинимо туберкульоз. Україна» – це об’єднання неурядового сектору та медичних структур, в якому бере участь Херсонська область. У сферу діяльності партнерства входить реалізація компоненту АКСМ-стратегії. Я вітаю рішення координаційної ради про створення робочої групи з АКСМ. Херсонщина третя область, де прийняте таке політичне рішення, до цього це були Черкаси і Львів», – зазначила Ольга Клименко, голова керівного комітету Партнерства.

За її словами, робоча група з АКСМ має адвокатувати розробку обласної програми з протидії туберкульозу і в цьому допоможе спільнота «TBPeopleUkraine», адже без програми важко буде забезпечити доступ хворим до медичної та соціальної допомоги. Було наголошено на важливості такої функції групи АКСМ як навчання голів ОТГ, що не розуміють своїх функцій і не фінансують заходи протидії туберкульозу, спрямовуючи при цьому 40% бюджету на адмінвитрати. Розпочинати навчання краще після місцевих виборів.

Надважливе значення має й інформаційно-комунікаційна складова. Через недостатність комунікаційної та інформаційної роботи сім’ї,  в яких є хворі на туберкульоз, стикаються із значною стигмою і дискримінацією. Була озвучена проблема і з первинною ланкою надання медичної допомоги: вона не проводить первинний скринінг і не виконує усіх завдань, за які отримує гроші з НСЗУ.

«На сьогодні національної програми протидії туберкульозу і ВІЛ-інфекції немає і найближчим часом не буде. Але в драфті існує обласна програма громадського здоров’я, в якій прописані компоненти туберкульозу і ВІЛ. Після прийняття закону про громадське здоров’я програма буде виставлена на громадське обговорення, що триватиме 20 днів. За цей час ми можемо додати до неї все, що вважаємо необхідним», – зазначив директор Херсонського обласного центру громадського здоров’я Юрій Ромаскевич.

Учасники наради визначилися зі складом обласної групи АКСМ. Було запропоновано увійти до складу представникам Департаменту здоров’я облдержадміністрації, первинної ланки надання медичної допомоги, спільноти «TBPeopleUkraine», що є важливим рішенням, адже одним з пріоритетів процесу змін у системі мають бути потреби пацієнтів.

15 червня згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей. В Україні цей день називають Днем захисту літніх людей. Його мета: привернути увагу суспільства до проблеми упередженого ставлення і зловживання стосовно літніх людей.

За класифікацією ВООЗ, до категорії людей літнього віку належать особи старше 60 років. В багатьох розвинених країнах світу за останні десятиріччя значно зросла частка людей похилого віку.

 В Україні у 2007 році частка людей пенсійного віку досягла 23,9%, або понад 11 млн осіб, і за рейтингом старіння Україна займала 11 місце у світі. Згідно з національним демографічним прогнозом на період до 2025 року частка осіб віком від 60 років становитиме 25%, а у 2030 році – понад 26%.

Часто старість приносить із собою зміну звичних життєвих стандартів, хвороби, важкі душевні переживання. Виходячи на пенсію, люди залишаються поза межами суспільних процесів, їм складно адаптуватися до умов соціуму, що постійно змінюються. Такі люди часто піддаються дискримінації за віковою ознакою, опиняються за межею бідності та зазнають жорстокого поводження.

Також з наближенням старості люди частіше хворіють. Одними з специфічних факторів ризику для здоров’я літніх людей є травматизм, розвиток неінфекційних захворювань та порушення психічного здоров’я.

Для попередження травматизму людям в літньому віці як мінімум варто бути обережними з різкими рухами, значними навантаженнями, за можливості користуватися поручнями та просити про допомогу оточуючих.

Неінфекційні захворювання (цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, рак, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів та психічні порушення) розвиваються протягом всього життя через погане харчування, відсутність раціональної фізичної активності, надмірну масу тіла, вживання тютюну і алкоголю та ін.

Зміна способу життя в будь-якому віці корисна для здоров’я. Якщо людина кидає курити в 60-75 років, ризик передчасної смерті знижується на 50%. Фізично активні літні люди в порівнянні з людьми, що мало рухаються, менше схильні до розвитку ішемічної хвороби серця, гіпертонії, інсульту, діабету 2 типу, раку товстої кишки, раку молочної залози тощо.

Розвиток порушень психічного здоров’я у літніх людей в основному пов’язаний з самотністю, соціальною ізоляцією та дискримінацією. В Європейському регіоні поширеність депресії серед людей похилого віку складає 2-15%.

Літні люди мають багатий професійний і життєвий досвід, безліч вмінь і навичок, але на схилі віку більше ніж раніше потребують уваги, любові і турботи молоді. Цінуймо і поважаймо їх, вони це заслужили!

14 червня відзначається Всесвітній день донора крові, заснований у 2005 році на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я ООН. Саме цього дня народився видатний австрійський вчений, Нобелівський лауреат Карл Ландштейнер, який відкрив групи крові, здійснивши цим прорив у медицині. Відкриття допомогло зробити безпечним переливання крові, яке наразі рятує мільйони життів у світі щороку.

Кампанія ВООЗ з нагоди Всесвітнього дня донора в 2020 році присвячена темі «Безпечна кров рятує життя» і проходить під гаслом «Здавати кров заради здорового світу».

Донорська кров життєво необхідна як при наданні невідкладної допомоги, так і при плановому лікуванні. Компонентів крові щодня потребують хворі у відділеннях гематології, хірургії, онкології, донорську кров використовують в акушерстві, а також під час лікування поранених, проведення складних хірургічних втручань тощо. Одна здача крові допомагає врятувати три людських життя.

Донорську кров неможливо замінити іншими препаратами або синтезувати штучно, тому потреба в донорській крові є постійною. В Україні кількість донацій майже втричі менша (12 на 1000 населення), ніж рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я (33 на 1000 населення).

Процедура донації безпечна для донора, бо втрачена кров відновлюється вже через 20 годин. Донація знижує в’язкість крові та зменшує кількість заліза, що сприятливо впливає на стан серцево-судинної системи. Перед здачею крові донор проходить тести на ВІЛ, гепатити та інші захворювання і отримує можливість моніторувати стан свого здоров’я.

У Херсоні з 12 по 19 червня триватиме Тиждень донорства, в рамках якого пройде акція «Здай кров – виграй смартфон!». Всі, хто здасть компоненти крові за цей час автоматично стануть учасниками розіграшу.

Здати кров і взяти участь в акції можна в Херсонському обласному центрі служби крові, який знаходиться за адресою вул. Миколаївське шосе, 7, телефон для довідок: 42-03-72, 095-548-683-90 (з 8:00 до 15:00), офіційний сайт:  http://hocsk.ks.ua/. Заклад проводить прийом донорів крові щодня з 8:00 до 12:30 (крім суботи та неділі).

Долучайтеся до донорства! Ваше рішення може врятувати чиєсь життя!

Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day) – міжнародний день ООН, що був заснований Генеральною асамблеєю ООН на її 27-й сесії в 1972 році. Відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища розраховане на те, щоб залучити якомога більше людей до охорони довкілля, роз’яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх країн і народів було безпечніше й благополучніше майбутнє.

Здоров’я людини на 20% залежить від стану екології навколишнього середовища. Забруднюючи повітря, воду, грунти людство шкодить в першу чергу собі, ставлячи під загрозу здоров’я наступних поколінь.

У ВООЗ визначають найбільші «екологічні» вбивці у світі – це інсульти та інфаркти (2,5 млн на рік), хвороби серця (2,3 млн), рак (1,7 млн), респіраторні хвороби (1,4 млн) та діарея (846 тисяч). У доповіді ВООЗ визначено цілий ряд екологічних причин і їх зв’язок зі смертністю, а саме: забруднення навколишнього середовища, вплив хімічних речовин, зміна клімату, ультрафіолетового випромінювання та інше.

Небезпечні фактори навколишнього середовища впливають на виникнення більш ніж 80 хвороб. Завдяки забезпеченню більш здорового навколишнього середовища можна було б щорічно запобігати мільйонам випадків смерті в світі.

Забруднення довкілля та інші екологічні проблеми у світі щороку спричиняють загибель 1,7 мільйонів маленьких дітей. Їх вбиває забруднення повітря, спричинене транспортом, промисловістю, курінням та неякісним паливом, яке у багатьох домівках використовують для опалення та приготування їжі.

Із забрудненим повітрям також пов’язують виникнення хронічного обструктивного захворювання легень, яке є четвертою основною причиною смертей у світі. Близько 2% смертей українців пов’язані з цим захворюванням.

Підприємства, що викидають у повітря шкідливі речовини, шкодять екології більше, ніж окрема людина. Проте кожен з нас, слідкуючи за своєю поведінкою, може зберегти довкілля.

Не варто палити сміття, спричиняючи лісові пожежі, забруднювати водойми, вирубувати ліси та смітити на природі під час відпочинку. Дуже легко вимкнути зайве світло, закрутити кран під час чищення зубів, піти пішки або поїхати на велосипеді замість транспорту, надати перевагу пакетам із тканини чи паперу замість поліетилену, віддати на переробку старі журнали тощо.

Ці прості кроки збережуть природні ресурси і навколишнє середовище, а значить і наше здоров’я.

Флешмоб до Всесвітнього дня без тютюну провели фахівці Херсонського обласного центру громадського здоров’я. Тема Дня у 2020 році «Захист юнацтва та молоді від маніпуляцій тютюнової індустрії та запобігання вживанню тютюну та нікотину».

Через хвороби, спричинені тютюнокурінням, у світі щороку гине 8 млн. осіб. Щоб не втрачати дохід, тютюнові компанії залучають до вживання своєї продукції нових курців, вигадуючи щоразу нові маніпулятивні способи, які діють найбільше на підлітків і молодь.

За даними ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» серед молоді віком від 13 до 15 років майже кожен п’ятий курить електронні сигарети. Попри заяви ВООЗ про шкоду електронних сигарет для здоров’я, 70% підлітків вважають їх безпечними або значно безпечнішими ніж звичайні сигарети.

Закликаємо молодь не починати курити, а курців зі стажем якомога швидше позбутися згубної залежності та стати прикладом для своїх дітей, племінників, внуків.

Скажіть «НІ!» тютюновим компаніям!